Що буде з гербом СРСР із “Батьківщини-мати”: автор тризуба запропонував оригінальне рішення

Що зробити з демонтованим гербом СРСР

“Радянський Союз був абсолютно терористичним режимом – репресії, голодомори, смерть. Він разом із Гітлером під цим символом почав Другу світову війну. Навіщо потрібний цей символ? Я прирівнюю його до свастики”, – заявив Олексій.

При цьому додав, що він проти того, щоб ламати серп і молот.

“Ламати не можна. Демонтувати та переміщати – можна. Експонувати по-різному можна, відвезти до музею тоталітаризму, наприклад. Розбивати не – можна. Нехай нащадки вирішують, що з цим робити”, – зазначив скульптор.

При цьому додає, що його треба зберігати у перевернутому вигляді.

“Коли ти перевертаєш символ, він не діє, він повалений. Під ногами біля статуї “Батьківщина-мати” є темна зала, куди не потрапляє світло. Дуже символічно, він має бути розташований біля ніг монумента. Він має бути повалений, перевернутий й підсвічений у темряві криваво-червоними ліхтарями, щоб із темряви виходив цей символ тероризму, символ несправедливості. Я вважаю, що діти повинні знати про нього, щоб це ніколи не повторилося”, – заявив Пергаменщик.

Демонтаж радянського герба із монумента “Батьківщина-мати” (фото: РБК-Україна)

Як створювався тризуб для монумента

Олексій Пергаменщик також розповів про те, як працював над створенням тризуба.

“Я не бачив своєї сім’ї два місяці. І вся моя команда також так працювала: найкращі 3D-дизайнери, найкращі архітектори, дуже відомі. Купа людей колегіально ухвалювала рішення. Ми проводили наради вночі, розходилися до комендантської години буквально за 15 хвилин, щоб просто встигнути добігти додому. І це було у вихідні та у свята”, – каже Олексій.

Він зізнається, що перебрав до 30 варіантів тризуба, коли працював над створенням ескізу.

“Це були і графічні варіанти, і варіанти в 3D-моделях. Я особисто ліпив макети в масштабі один до тридцяти, кілька штук із пластиліну, досить великі: 50 сантиметрів заввишки. Я виварював реальні зразки з нержавіючої сталі, піднімав їх на тросах нагору, вивішував на щиті, відходив і дивився. Потім знову заходив, обрізав угорі, потім знову відходив і дивився. І так цикли повторювалися”, – говорить скульптор.

Тризуб важить понад 400 кг (фото: GettyImagеs)

Також Пергаменщик зазначає, що перебрав безліч літератури: з геральдики, з історії та навіть із законотворчої літератури.

“Я спілкувався з автором тризуба, якого затвердили у Конституції у 1992 році, ми радилися з ним, як правильно його розмістити. Він мав побажання, щоб центральний отвір тризуба – так званий зуб – щоб верх цього центрального отвору був розташований строго по арифметичному центру щита. І архітектори робили досконалий проєкт, який погоджувався потім у Мінкульті, а потім погоджувався у Кабміні разом із макетом із пластиліну, який я зробив своїми руками в масштабі один до тридцяти”, – згадує скульптор.

Автор тризуба наголошує, що при розробці було дуже важливо, аби український герб не був важчим за серп і молот.

Сам же тризуб розміром 4,5 на 7,5 м важить понад 400 кг, його виготовили з європейського металу. Автор скульптури зізнається, що його уже почали називати “Льоша -тризуб”.

“Ця статуя геніальна (монумент “Батьківщина-мати” – ред.) не лише з погляду інженерного мистецтва – там все до міліметра збігається – вона геніальна ще й із погляду найхудожнішої композиції. Вона одягнена в давньоримський хітон – вона не одягнена в якийсь совковий одяг. Вона посилає нас до зародження європейської класичної скульптури, мистецтва. Стоп у неї не видно – так зображували, наприклад, на Парфеноні. У неї така сама зачіска, у неї такі ж пропорції голови до тіла, як, наприклад, у Венери Мілоської”, – каже скульптор.

Тризуб на монумент встановили рано-вранці 6 серпня (фото: GettyImages)