Другий український будівельний конгрес пройшов у Києві

15 та 16 травня в Києві вдруге пройшов український будівельний конгрес, ключовою темою якого стало відновлення України з урахуванням вимог безбарʼєрності та інклюзивності.

За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, в Україні є три мільйони людей з інвалідністю, до того ж ця кількість постійно збільшується, в тому числі через бойові дії. Тому вимоги безбарʼєрності та інклюзивності при відбудові країни є вкрай важливими.

“Сьогодні безбар’єрність у сфері проєктування і будівництва — це про вияв поваги до людей, соціальну відповідальність та професійність ваших команд. Без перебільшення кожен з нас рано чи пізно буде потребувати безбар’єрних просторів. Коли ми станемо старшими – будемо потребувати ліфту. Або коли з дитячим візком не зможемо потрапити до під’їзду власного будинку. Або коли під час повітряної тривоги не знайдемо маршруту до безпечного укриття. Особливо в умовах активних бойових дій, бар’єри, які раніше були не у фокусі, стали видимими. Особливо для всіх хто зазнав поранень. Тому ми всі разом маємо працювати над створенням доступних та інклюзивних просторів — навіть під час блекаутів чи ракетних обстрілів. Я дякую усім, хто долучився сьогодні до події та обговорень. Впевнена, спільними зусиллями ми дійсно зможемо відбудувати Україну без бар’єрів”, — заявила на відкритті конгресу радниця-уповноважена президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, звертаючись до учасників конгресу.

Фото: український будівельний конгрес

Також серед тем “Стратегії та виклики відновлення України”, “Державні програми, інструменти щодо розвʼязання житлового питання”, “Ветеранське підприємство запорука безпеки суспільства”, “Індустріальна відбудова, як важливий драйвер розвитку української економіки”, “Нові підходи до будівництва в умовах війни”, “Перспективи відновлення житлового будівництва” та інші. Окремою важливою частиною конгресу стала панель “Робота міжнародних та українських фондів, основні напрямки, ключові проєкти та ініціативи”.

Учасником конгресу також став т. в. о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

“Україна сьогодні потребує універсальних рішень у відбудові, які дозволять створити дієвий механізм для найбільш економного та швидкого відновлення культурних обʼєктів у громадах. Ми бачимо за можливе у маленьких містах та населених пунктах під час відновлення використовувати типові архітектурні форми за прикладом тих самих будинків культури, але з урахуванням потреб громад та естетичної привабливості. Такі рішення вже активно розробляються: переговори з донорами ведуться і найближчим часом планують розпочати обговорення таких проєктів з громадами. Ми переконуємо бізнес зберегти культурну цінність будівлі, а не шукати лише економічну вигоду. Зокрема, це буде відображено у законодавстві”, — наголосив він.

В межах концепції відбудови України були презентовані концептуальні плани “Сталева Мрія Бахмут” та “Сталева Мрія Маріуполь”.

Керівник проектного офісу будівельного сектору МЕТІНВЕСТ-СМЦ Тетяна Скрипка каже, що відбудова — це те що вже йде зараз. Відновлюються постраждалі після окупації громади, будуються фортифікації та укриття. І для цього всього потрібна сталь.

Фото: український будівельний конгрес

“Ми відновили довоєнні запаси продукції на складах та беремо активну участь в будівництві, оскільки якщо є Мета — є Метал. Наразі реалізуються багато обʼєктів сталевого будівництва, наприклад школи на сталевому модулі та підземні укриття для військових на сталевій платформі. Також продовжуємо нашу роботу по розробці планів зруйнованих міст. Після кварталу в Маріуполі була розроблена “Сталева Мрія Бахмут” для знищеного кварталу Ювілейний для 17 тисяч людей, зараз проходять громадські обговорення з містянами по всій Україні. Наразі ведемо діалог з міжнародними фондами та організаціями стосовно долучення їх до проєкту. А восени в Польщі представимо план відбудови для міжнародних партнерів у Варшаві”, — каже вона.

Модератором панелі “Безбар’єрність та інклюзивність: виклики сьогодення” виступив Віталій Мельник — віце-президент девелоперської компанії UDP.

“З погляду сучасної України, важливо зробити кілька висновків щодо інклюзивності та безбар’єрності. Пріоритетність питання: інклюзивність та безбар’єрність повинні стати пріоритетними питаннями для уряду та суспільства в цілому. Необхідно підтримувати громадські ініціативи та організації, спрямовані на підвищення інклюзивності та безбар’єрності в суспільстві“, — зазначив він.

Потреба у системних змінах: системні перетворення у законодавстві, інфраструктурі та освіті необхідні для забезпечення інклюзивності та доступності для всіх груп населення.

Створення доступної інфраструктури: громади та бізнес  повинні вкладати ресурси у створення безбар’єрних робочих місць та середовища в цілому, що допоможе забезпечити доступність для всіх.

Фото: український будівельний конгрес

Глобальний контекст: “Україна може та повинна вчитися на прикладі інших країн, які успішно впроваджують інклюзивні політики та програми”.

Цього року український будівельний конгрес значно масштабувався, консолідував українську владу, бізнес, громадські організації й структури та став майданчиком для проведення ряду заходів міжнародних та українських організацій.

В рамках конгресу Асоціація малих міст України організувала дводенний марафон “Супермаркет рішень для громад” — цифрову комунікаційну платформу підтримки громад. Вона стала своєрідним порталом, який поєднав гостей конгресу з представниками громад зі всієї країни. Представники громад презентували свої ідеї на “Ярмарку інвестиційних проєктів громад” та “Ярмарку донорів”.

Асоціація Підприємців Ветеранів АТО порушувала важливі питання соціалізації ветеранів через підприємництво, дієві ветеранські політики, переваги партнерства з ветеранськими бізнесами тощо. Під час заходу був підписаний Меморандум з БФ “Майбутнє України 2050”, який передбачає спільну діяльність спрямовану на підтримку ветеранського підприємництва через формування спільної консолідованої бази даних бізнес-проєктів, що потребують інвестицій для розвитку бізнесу; об’єднання зусиль щодо удосконалення та внесення змін до нормативно-правових актів з урахуванням особливостей ветеранського бізнесу та реабілітації ветеранів; висвітлення проблематики та потреб реабілітації поранених військових та сімей загиблих військовослужбовців.

Фото: український будівельний конгрес

В рамках конгресу також відбулась панельна дискусія: “Спрощення процедури зміни цільового призначення землі для цілей економічного відновлення”, модератором якої виступила Людмила Шемелинець, заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України.

Учасником кількох панельних дискусій виступив Борис Голденштейн — засновник СЕО ZEZMAN HOLDING.

“Стратегічна задача, що стоїть перед всіма девелоперами — підготовка до відновлення України. Один з аспектів я вважаю надважливим — це забезпечення інклюзивності.Крім безбар’єрного середовища, дуже важлива соціальна складова — фізичні обмеження не мають ставати на заваді потребам в спілкуванні та участі в громадському житті. Тому ми створюємо умови для інтеграції нових мешканців в життя містечок та утворення сусідських ком’юніті. Вважаю забезпечення інклюзивності відповідальністю всього суспільства. І девелопери в цьому питанні грають одну з провідних ролей. Закликаю всіх забудовників створювати комфортне та безбар’єрне середовище для українців. Слава Україні!”, — сказав він.

Фото: український будівельний конгрес

В рамках конгресу вперше пройшло оголошення переможців та церемонія нагородження незалежної будівельної премії “ТВОРЕЦЬ РОКУ — 2024”.

Нагороди отримали компанії, галузеві фахівці та проєкти в 11 номінаціях в категоріях “Будівництво”, “Архітектура”, “Бізнес в будівельній сфері”.

Переможці обрані почесним журі та кваліфікаційною комісією, в які увійшли провідні українські архітектори, головні архітектори міст, реставратори, експерти з доступності. Головою журі премії став  Юліан Чаплинський, головний архітектор Львову у 2015-2018 рр.

Переможцями та володарями премії “ТВОРЕЦЬ РОКУ — 2024” стали:

• житловий комплекс року — Клубне містечко “12” (ГайдАРТ, Ательє архітектуру плюс);

• ароєкт  майбутнім поколінням — Меморіал “Хрест Героїв” (Kabluka Light& Digital Sculptures, Saga Development), Реконструкція фортеці Тустань (RE^ARCH Studio). Центр для проживання онкохворих дітей Дача (АІММ);

• архітектура житла — MYTRAKA (MYTRYCHKO SYMA);

• архітектура приватного сектору — Kvitka Tsisyk (KUDIN architects);

• архітектура комерційних об’єктів — UniClinic (AIMM);

• архітектура освітніх об’єктів — Відновлення Ліцею №2 у Гостомелі (Archimatika);

• проект міського планування — Концепція просторового розвитку території «Мануйлівський житловий район» в м. Дніпро (FILIMONOV & KASHIRINA architects);

• ландшафтна архітектура — ЖК “Файна Таун” (Archimatika);

• реставрація культурно-історичної спадщини України — Jam Factory (AVR Development);

• реновація. Реконструкція. Ревіталізація — Пивоварня MOVA. Пивний простір (ArchObraz);

• команда року — найкраща компанія з освітлення LUMINAL;

• найкраща компанія з ландшафтного дизайну — Beloded Landscaping;

• спеціальна номінація “Внесок у майбутнє України” — METINVEST в особі Тетяни Скрипки;

• спеціальна номінація “Phygital Integration Leader” — ZEZMAN HOLDING в особі Бориса Голденштейна;

• гран-прі отримує робота “Архітектура житла” (нереалізоване) (AEDIA).